31-річна українська мисткиня, волонтерка та парамедикиня Маргарита Половінко загинула на фронті. Її життя обірвалося в бою за Україну.
Про смерть художниці повідомили її колеги — Інга Леві, Нікіта Кадан, а також її сестра. Поховання відбудеться 11 квітня у Кривому Розі на Алеї Слави центрального кладовища.
Маргарита народилася 24 березня 1994 року. Вона здобула художню освіту в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі та в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, де спеціалізувалася на станковому живописі. У своїх роботах до війни досліджувала теми постіндустріальності, самотності та маргіналізації, створюючи образи “щезників” — символічних фігур людей на межі суспільства.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Половінко стала волонтеркою: допомагала на Херсонщині та Миколаївщині, брала участь у відновленні житла. Згодом працювала парамедикинею, евакуюючи поранених з передової, а пізніше вступила до лав 3-ї окремої штурмової бригади.
“Я хотіла б дати можливість людям стирати кров з цих робіт, так щоб залишився лише слід, який вже не вимивається… Спогад про травму теж залишається, але змінює свою насиченість, свій колір”,
— говорила Маргарита Половінко в одному з інтерв’ю.
Під час служби її мистецтво трансформувалося — вона вела щоденник, малювала олівцем і навіть кров’ю, осмислюючи присутність смерті не як жах, а як постійну тінь поруч. Рідне місто — Кривий Ріг — залишалося для неї джерелом сили та натхнення, а його червоні кар’єри вона називала “кров’ю землі”, що набувала нового значення в час війни.