Історія міста

Долину річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Своє найменування і річка, і долина отримали від запорізьких козаків через колір річкової води, яка в деяких  місцях омивала виходи залізної руди, і яскраво-жовта фарба – продукт окислення залізняку – потрапляла до річки.
Зі всіх сторін Жовті Води  оточував безлюдний степ, покритий буйними травами. Ці місця відносилися до так званого Дикого поля.

Переправа на річці Жовтій називалася Жовтим Бродом. Тут стояли козацькі зимовники, укріплені для захисту від татар.Урочище Жовті Води знаходилося на перетині Чорного шляху і дороги на Запоріжжя – Микитського шляху, тому воно опинилося наче “поміж двох вогнів” Адже з північного заходу часто з’являлися війська польських магнатів, а з півдня нападали татари, які називали ці місця Сари  су – жовта вода.Історія міста пов’язана з першою визначальною перемогою українсько-татарського війська під проводом Богдана Хмельницького над польською шляхтою. 

Переможна битва відбулася на Жовтих водах 16 травня 1648 року і стала початком визвольної війни українського народу  1648 – 1654 років.Початок розробок родовища залізної руди в 1895 році вважається датою заснування селища Жовті Ріка. У 1901 році почалася промислова експлуатація рудника. Вже  1904 року на руднику "Жовта Ріка" налічувалося близько 1000 робітників. У 20-ті роки минулого століття замість землянок у селищі почали будуватися перші багатоповерхові будинки... Напередодні Великої Вітчизняної війни у селищі було 25 вулиць. На той час тут проживало 6,5 тис чоловік.

13 серпня 1941 року селище "Жовта Ріка" було окуповане фашистськими загарбниками. Під час окупації в селищі працювала підпільна антифашистська група, більшість членів якої були страчені гітлерівцями у 1942 році.
20 жовтня – особливий день в історії нашого міста. В цей день в 1943 році після форсування річки Дніпро  війська  92-ї гвардійської стрілкової дивізії,  41-ї гвардійської танкової бригади та 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії у складі 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії І.С.Конєва звільнили селище Жовта Ріка від німецьких окупантів. Військові історики вважають, що ці події стали першим етапом Криворізької бойової наступальної операції за звільнення території всього Криворіжжя.

Ми знов і знов звертаємось до джерел мужності, сили духу, самопожертви тих, хто зробив усе можливе і неможливе для досягнення Перемоги у тій війні. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали близько 700 мешканців селища Жовта Ріка, більше 300 із них загинули. Ми схиляємо голови перед їхнім подвигом. Вічна їм пам’ять!
330 жовторічан були нагороджені бойовими орденами і медалями. Серед них Герой Радянського Союзу Василь Миколайович Коломієць, повний кавалер ордена Слави старшина –танкіст Максим Панасович Єфименко. Та  багато-багато інших.

Сьогодні в місті проживає  понад 700 учасників бойових дій та інвалідів війни, близько п’яти з половиною тисяч жовтоводців мають статус учасників Великої Вітчизняної війни.

В 1950 році на двох невеликих рудниках Криворізького басейну в покладах магнітного залізняка було знайдено промислові запаси уранових руд.

В 1951році для видобутку уранової сировини було створено Східний гірничо-збагачувальний комбінат, який і нині залишається головним підприємством міста.

22 травня 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води, віднесене до міст обласного підпорядкування ( Дніпропетровської області) та 71 км на північ від м. Кривого Рогу.

Площа міста становить 3325 га, населення станом на 01.01.2009 р. - 49,8 тис. чоловік.

В адміністративному підпорядкуванні міської ради також знаходиться село Суха Балка.

День міста відзначається – остання неділя серпня місяця